“МИ ПЕРЕЖИВЕМО ЦІ ВАЖКІ ЧАСИ”
Угорська Екуменічна Служба Допомоги підтримує мешканців, на тих населених пунктах, яких затопила вода внаслідок підриву дамби у Новій Каховці через проведення низку гуманітарних операцій. Завдяки постійній присутності у регіоні з моменту його звільнення в листопаді минулого року, УЕСД змогла одразу відреагувати на потреби, що виникли після катастрофи. Перша партія продуктів харчування та засобів гігієни прибула до Херсона у п’ятницю, 9 червня. У той же час, Екуменічна Служба також почала розробляти плани подальших дій, підтримуючи зусилля місцевої влади, передавши водяні насоси та електрогенератори.
За допомогою волонтерів та співробітників місцевої партнерської організації УЕСД до домогосподарств Херсонської області було доставлено партію першої допомоги у кількості 350 пакетів з екстреною допомогою. Ці набори прибули в найкращий момент для херсонців, саме тоді, коли вони були змушені евакуюватися, рятуючись від затоплення водою Дніпра.
Ще один, дуже важкий день для херсонців закінчився. Минула доба після вибуху на Новокаховській ГЕС, триває евакуація населення, яке проживає в районах, що перебувають під загрозою затоплення, а команда Екуменічної Служби оцінює збитки. Гуманітарні працівники поспілкувалися з багатьма нужденними, які висловили надію на те, що підйом рівня води нарешті зупиниться і ситуація стабілізується. Мешканці мікрорайону Острів також охоче розповідали про те, що їхні будинки вже затоплені водою річки Дніпро, що ставить їх у ще гірше становище, ніж було раніше.
Світлана Павлівна живе мікрорайоні Херсона, якого повністю затопило водою, перетворивши дороги на водний шлях для човнів, що ведуть рятувальників. Вона втекла до родичів у район вище за течією – там теж затоплено, але ситуація дещо краща, ніж на Острові, де знаходиться її будинок.
“У нашому районі вода стоїть навколо будинків. Немає ні електрики, ні питної води, ні газу. Магазини також затоплені. Все сталося за дуже короткий час. Наша квартира знаходиться на 5 поверсі, тому вода не дійшла безпосередньо до нас, але вона заблокувала всі виходи замкнувши нас всередині. Люди можуть покинути свої домівки лише на човнах. Волонтерка Ольга допомогла мені вибратися із затопленої частини міста і відвезла мене до родичів”.
Світлана Павлівна думками з сином і сусідами. “Мій син вирішив залишитися в нашій квартирі, поки рівень води не нормалізується. Я залишила йому трохи їжі, яку можна їсти і в холодному вигляді. Сподіваюся, він не буде голодним, і я зможу повернутися через тиждень. Вода все ще піднімається, але рано чи пізно вона піде. Моєму синові залишається тільки перечекати цей час. У нашому під’їзді вирішили залишитися троє людей. Один з них переніс інсульт і не може пересуватися, інші відмовилися від евакуації. Сказали, що будуть чекати, поки все закінчиться, у себе вдома”.
Навіть тепер, коли вона евакуювалася, вона вважає, що може допомогти іншим. “Незважаючи на свій вік – мені 75 років – я намагаюся допомагати людям з дому. Я зателефонувала всім, кому могла, і волонтери змогли евакуювати п’ятьох жінок з під’їзду до центру міста до приватного будинку, який ще не був затоплений. Їх прихистили співчутливі, добрі люди. Бачите, у цій жахливій ситуації херсонці мають можливість переїхати до родичів, у гуртожитки або порожні будинки, які безкоштовно надають небайдужі”.
Пані Світлана теж не залишилася без допомоги. “Я отримала пакет екстреної допомоги від Угорської Екуменічної Служби Допомоги – він прийшов у час великої потреби, можливо, в найкращий момент. Мені тільки шкода, що я не змогла залишити синові павербанк і ліхтарик, які були в пакунку, він би міг використовувати їх краще, ніж я. Я надішлю їх йому якнайшвидше. Я відправлю їх йому, як тільки зможу, він потребує їх більше, залишаючись у нашому затопленому багатоквартирному будинку. Наш район сильно постраждав, нас обстрілюють, а тепер ще й затопило. Але я вірю, що ми переживемо ці важкі часи і день перемоги настане”.
