Стійкість серед руїн: відновлення життя у зруйнованому війною Херсоні
Родина Зелінських, родом із села Кізомис на Херсонщині, жила майже ідилічним життям на березі Дніпровського лиману. До війни вони мріяли про велику сімейну подорож, але вона не відбулася з різних причин. Рятуючись від окупації, родина Зелінських жила в кількох шелтерах на заході України, перш ніж нарешті повернулася до Херсонської області і знайшла свій будинок у руїнах. Сім’я переселенців зараз мешкає в орендованій квартирі у прифронтовому Херсоні й перебуває у скрутному фінансовому становищі. Допомога прийшла вчасно: кошти, надані Українським Консорціумом Реагування, альянсом громадських організацій за фінансової підтримки американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
Сім’я пережила багато вторгнень до свого будинку під час окупації. «Найбільше ми боялися за дочок під час кожного обшуку», — розповідає Юлія, жінка, але солдатів цікавив лише її чоловік, співробітник Державної служби з надзвичайних ситуацій. Жити у власному будинку, як чужі люди чи злочинці, під час обшуків двічі на тиждень, було нестерпно, тому вони вирішили шукати безпечнішого місця, бо «наша психіка вже не витримала», — каже Юлія.
Вирушивши в довгу подорож Україною замість омріяної поїздки для відпочинку, вони так і не змогли знайти затишок за межами рідного регіону. Родина шукала спокою місяцями, побувала в багатьох місцях — від Вінниці на Заході України до Одеси на Півдні, — подорожувала по всій країні, але знайшла спокій душі лише ближче до свого дому — у Херсоні. Однак повернення на рідну землю затемнило сум — родина Зелінських не змогла повернутися до власного будинку, оскільки він був пошкоджений авіабомбою та повінню, спричиненою підривом Каховської гідроелектростанції.
Життя в Херсоні теж далеке від ідеалу. Коли місто отримує коротку перерву в обстрілах, що трапляється нечасто, батько вивозить сім’ю в менш безпечний район Херсона, щоб на 1-2 години відвідати бабусю і дідуся «між обстрілами», — з сумом додають діти. Сімейні зустрічі відбуваються рідко, оскільки безпека понад усе, і вони не ризикують регулярно їздити в більш віддалений і небезпечний район зі свого нового житла в прифронтовому місті.
«Ми ніколи не знали, що таке оренда квартири і наскільки це виснажує сімейний бюджет», — каже Юлія. Але принаймні квартира знаходиться в більш безпечному районі Херсона. Орендна плата та комунальні платежі стали найбільшою статтею витрат сім’ї (7000 грн щомісяця), поки у їхньої молодшої доньки не розвинулося захворювання лімфатичних вузлів. Один набір дорогих ліків для неї коштує понад 3 000 гривень.
Саме тоді жінка дізналася про можливість отримати фінансову допомогу від Угорської Екуменічної Служби Допомоги, яка, за словами Юлії, «стала для нас рятівним колом». Завдяки партнерам Українському Консорціуму Реагування — організаціям World Vision та ACTED — сім’я отримала фінансову підтримку в розмірі 32 800 грн, які допомогли покрити витрати на лікування молодшої доньки та оренду житла. На щастя, стан здоров’я дівчинки почав покращуватися, і родина змогла оселитися в квартирі, яку тепер можуть собі дозволити. Проте у школярок залишилася одна мрія: зустрітися зі своїми однолітками в реальному житті, а не через Zoom. «Ми віримо, що колись це станеться», — кажуть дівчата під звуки артилерії на задньому плані. Бо це означатиме, що в регіон повернувся мир.
Ця історія стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Грантової угоди «Український гуманітарний консорціум: Надання міжсекторальної гуманітарної допомоги постраждалому від конфлікту населенню України (2023-2024)”
