ВІД ШРАМІВ ДО БЛАГОСЛОВЕННЯ: ТЕПЛИЙ ДІМ НА ЗИМУ
Ніна народилася в степах Херсонщини 68 років тому. Війна увірвалася в її дім через дах і вікна у вигляді артилерійських снарядів і вибухів. Проте, ані за таких умов, ані раніше Ніна ніколи не розглядала можливість полишити свій дім. Лінія фронту двічі пересікала її рідне Благодатне протягом 2022 року, залишаючи після себе множинні шрами – як фізичні так й емоційні. Тепер Угорська Екуменічна Служба Допомоги – за фінансування Гуманітарного Фонду України – допомогла у відновленні будинку Ніни та інших 229 мешканців Херсонської області намагаючись загоїти деякі рани, яких залишила у серцях людей війна.
Перед початком інтерв’ю вона робить глибокий вдих – останні два роки не обійшлися без труднощів. “У нас було гарне село. Воно було не просто красиве! У нас було все, що нам потрібно. І все змінилося раптом, було дуже страшно. Я ніколи не думала, що війна прийде сюди, хоча бачила новини про війну на Донбасі, але не усвідомлювала, наскільки це страшно. І досі страшно. Страшно було бачити наше село порожнім після евакуації мешканців”.
Потім прийшла окупація, а з нею — незліченні артилерійські снаряди, ракети та військові літаки, що пролітали над головою Ніни. Її будинок зазнав значних пошкоджень внаслідок близького влучання. Вона швидко обходить будинок, щоб пояснити його реальні масштаби. “Всі вікна вилетіли, ви бачите мою стелю, весь будинок був ушкоджений, тому що хата залишалася відкритою під дощем”. Їй довелося тимчасово переїхати до порожнього будинку в Благодатному, щоб залишатися в безпеці й теплі.
Обстріли та бойові дії не могли не позначитися на жінці. “Я була в шоці! Спочатку я дивом врятувалася сховавшись у кутку веранди свого будинку. Я була розгублена, це був емоційний шок, тому що я не знала, куди йти, що робити і як жити далі”. Солдати були здивовані, коли знайшли когось у пошкодженому будинку, який вона називала домом. “Я сказала їм, що поки їх тут не було, я жила чудово — коли вони прийшли, я почала жити як бездомний, думаючи, де б мені знайти місце, де я змогла б безпечно переночувати”.
Після закінчення російської окупації Угорська Екуменічна Служба Допомоги відправила команду інженерів і гуманітарних працівників, щоб оцінити стан будинків у селі. Не всі будинки можна було врятувати, але будинок Ніни потребував лише помірного ремонту. Однак час був дуже важливий, оскільки зима в Україні без вікон і з протікаючим дахом створює серйозні ризики для здоров’я літньої жінки. За допомогою технічного персоналу УЕСД та сусідів Ніна змогла вчасно замінити вікна та відремонтувати пошкодження від обстрілів до лютих морозів.
Допомога, яку вона отримала від Угорської Екуменічної Служби Допомоги, зіграла величезну роль. “Я не знаю, як би я пережила зиму, якби мені не встановили вікна, адже до цього замість вікон була плівка. Але тепер у мене є пічка, а вікна зберігають тепло. За це я дуже вдячна! Тепер я не боюся зими”, – пояснює Ніна з ніжною посмішкою обличчя бабусі. “Приїжджайте до мене в гості на день народження. Приготую вам запечену гуску з яблуками та картоплею”.
Часи, коли їй доводилося турбуватися про те, щоб мати безпечне і сухе житло, минули. “Тепер я не боюся перебувати у своєму будинку. Єдине, чого я досі боюся, — це звуки літаків і ракет, що пролітають над дахом. Незважаючи ні на що, мені добре в моєму будинку. Це місце, де я жила завжди, це місце, де я хочу жити до самої смерті. Я не хочу звідси їхати. Це село називається Благодатне, і завдяки вам я можу залишатися у своєму домі, в теплі та благословенні!”
