ЗА ЛІНІЄЮ ФРОНТУ – АЛЕ НЕ БЕЗ ДОПОМОГИ

За лінією фронту – але не без допомоги

Угорська Екуменічна Служба Допомоги одна з перших організацій прийшла на допомогу внутрішньо переміщеним особам на сході України

Евакуйовані цивільні з окупованих міст Сходу України, прибувають лише з кількома особистими речами. Внаслідок війни, яка триває вже більше місяця, все більше людей змушені покинути свої домівки і залишати позаду усі свої засоби до існування. Сьогодні понад 4 мільйони біженців вже покинули свою батьківщину, а кількість внутрішньо переміщених осіб наближається до 7 мільйонів. За квітневими даними організації ООН, 800 тис. внутрішньо переміщених осіб зі Сходу України знайшли тимчасовий притулок в інших регіонах України; більшість з них знахоляться у Запоріжжі та в Дніпрі.

Міста Маріуполь і Бердянськ вже знайомі і тим, хто раніше детально не були ознайомлені з географією України. Багато з жителів цих міст та жителі окупованої частини південно-східного регіону України не бажали чи не змогли поїхати за кордон. Натомість вони знайшли притулок у великих містах за лінією фронту; ці міста Угорська Екуменічна Служба Допомоги активно забезпечує гуманітарною допомогою.

Постійні обстріли Маріуполя, відсутність гуманітарних коридорів –  справжній виклик для жителів та для гуманітарних організацій, які намагаються підтримати допомогою цивільне населення. Наша організація допомагає в регіонах, в яких люди зіткнулись з нестачею стосовно необхідних для життя речей, таких як продукти харчування, гігієнічні засоби, медикаменти тощо. Разом з нашими партнерами в Україні ми підтримали сімей водіїв, які беруть участь в евакуації з Маріуполь та Бердянськ до Запоріжжя. Перша евакуація тривала п’ять днів; за цивільними поїхали 50 автобусів: водіїв тоді затримали на кілька днів, деякі з них отримали  поранення від осколок. Близько 100 автобусів та їх водії ще не повернулися, їх або не пропускають росіяни через блокпости, або вони потрапили в полон.

Оскільки люди покидаючи Маріуполь не мають можливість брати з собою продуктів, водії віддають їм свою їжу. Нарешті опинившись на підконтрольній Україні території, переповнені емоціями цивільні у прямому сенсі цілують рідну українську землю. Вони вдячні за те, що їх вивезли із справжнього пекла. Багато з них не залишаються у Запоріжжі на тривалий термін; хотять поїхати якомога далі від лінії фронту, від війни. Ті, хто залишаються – отримують одяг, їжу та психосоціальну підтримку від наших партнерів та робітників соціальних служб.

На даний момент  у Запоріжжі знайшли притулок 65 466 осіб, з них 17 698 дітей. Наша партнерська організація на місті, Фонд Свнтіс, має на меті підтримувати цих людей. Зі звітів організації ми дізналися, що найбільша потреба серед внутрішньо переміщених осіб є отримати готові порції їжі (готові сніданки, готові обіди), потрібні одноразові прибори, тарілки. Ті хто їдуть далі з Запоріжжя, потребують готові пакети з продуктами харчування.

Наша організація допомоги присутня в Україні вже 25 років, а Фонд Сантіс на Південному-Сході України є нашим партнером з 2015 року. Наша дедалі тісніша співпраця є ключем до надання гуманітарної допомоги людям, які проживають у районах, які найбільше постраждали від війни.  Ми також підтримуємо їхню важливу роботу на місті з фінансовими ресурсами та активами, а також з обміном знаннями.

Наша спільна робота є особливо важливою у світлі того, що дуже мало місцеві організації в регіоні отримують регулярну підтримку від іноземних партнерів. Завдяки допомозі що від нас отримав Фонд Сантіс, 30 березня було роздано 300 продуктових пакетів сім’ям. Наступні 300 продуктових пакетів роздали в перші вихідні квітня в Пологах, Гуляйполі та Запоріжжі, ще 600 вже замовили. Також Фонд Сантіс підготував 600 гігієнічних пакетів.

Оскільки в товарообміні труднощі в Україні із-за війни, закупівля значної частини допомоги відбувається на місті за фінансовою підтримкою Угорської Екуменічної Служби Допомоги. Також готуються вантажівки з допомогою з Угорщини. Щоб надати справді ефективну гуманітарну допомогу нужденним та біженцям у регіоні, ми взялися за розвиток логістичних центрах у постраждалій від війни країні.