Зміцнення стійкості в шелтерах для переміщених осіб
Оскільки війна триває вже третій рік, українські організації громадянського суспільства роблять усе можливе, щоб підтримати людей, які страждають від неї. Вірячи в силу громади, Угорська Екуменічна Служба Допомоги у співпраці з партнерами Українського Консорціуму Реагування — організаціями World Vision та ACTED, а також за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) запровадила гранти на рівні громад для підтримки низових ініціатив, що сприяють підвищенню стійкості до надзвичайних ситуацій. У рамках проекту «Мотивація до життя» громадська організація, яка опікується шелтером у Підгородньому поблизу Дніпра, перетворила напівпридатне для проживання приміщення на домівку для понад 50 переселенців, які рятуються від війни.
«Мешканці шелтера приїхали з усієї України — з усіх населених пунктів, які можна знайти на карті прифронтової зони. Чоловіки та жінки з тих місц живуть тут, у шелтері», — розповідає Артем, голова громадської організації, який сам переселився з Маріуполя. Він знайомить з людьми, що живуть у шелтері «Мотивація до життя». Один з них, Ігор Лашин, живе тут з березня 2024 року, втікши з невеликого містечка Красногорівка на Донбасі, яке нещодавно було окуповане. Він не хотів залишати свій дім, доки під час жорстокого обстрілу не загинув його сусід і сам Ігор не був серйозно поранений. Він вижив, але йому доведеться жити до кінця своїх днів з пораненнями, отриманими під час обстрілу.
«Мене вивезли поліцейські та рятувальники, а прокинувся я вже в лікарні», — стисло згадує Ігор про свою травматичну подію. Після кількох складних операцій для порятунку залишків руки хірургам довелося також накласти стому на пошкоджений шлунок. Коли лікування закінчилося, він був змушений залишити лікарню, яка стала його тимчасовим домом, оскільки його будинок був зруйнований, а Красногорівка перебувала в облозі. «Мені не було куди йти, тому я залишався в лікарні до останнього, але це не був санаторій, і я не міг там залишатися після закінчення лікування», — пояснює він. Соціальні працівники допомогли йому знайти місце в цьому шелтері та відновити документи.
«Тут добре, не обстрілюють, двір і дуже тихо», — Ігор показує нам своє місце на двоярусному ліжку в маленькій кімнаті, ступаючи на м’який килим. Усі 6 мешканців по черзі прибирають підлогу в кімнаті, але з сучасним пилососом з килимом «можна впоратися навіть однією рукою». Сьогодні його черга прибирати кімнату, і він справляється з новим пристроєм, наданим за підтримки американського народу через Український Консорціум Реагування (Ukraine Response Consortium).
Розпорядок дня мешканців шелтера досить простий: вранці працездатне населення шелтера збирається під звук відчинених дверцят нового холодильника та приготованої яєчні на новій індукційній плиті, яку надала Угорська Екуменічна Служба Допомоги, в той час як інші – пенсіонери та ті, хто не обтяжений робочими обов’язками – залишаються тут, щоб продовжити щоденну рутину догляду за своїми близькими, як, наприклад, пан Микола та його дружина Людмила.
«Я доглядаю за нею вже 4 роки», — розповідає Микола. Його дружина перенесла два інсульти, втратила здатність говорити і не може ходити без його підтримки, але, незважаючи на важку працю по догляду за дружиною, чоловік не скаржиться. «Вона моя дружина, ми в усьому разом. Тим більше, що зараз ми в такому гарному житлі, на що мені скаржитися?» — говорить він, показуючи на кімнату і допомагаючи дружині, годуючи її ложкою супу. Доглядати за постінсультним пацієнтом — важка робота, але Микола справляється з усім сам, постійно порівнюючи, як важко було раніше. Більшу частину останніх 2 років у рідному Торецьку Донецької області він переховувався у підвалі, боячись обстрілів та авіанальотів, а також часто переносив прикуту до ліжка дружину між власним будинком та квартирою родичів.
Подружжя оселилося в шелтері ГО «Мотивація до життя» два тижні тому. Покращення, які були здійснені в рамках грантової програми УЕСД, значно полегшили Миколі догляд за дружиною. Душова кабіна робить прийняття ванн зручнішим, сучасна пральна машина та сушарка вирішують питання щоденного прання, а чисті стіни без плісняви створюють безпечні умови для людей з проблемами зі здоров’ям. «Тепер у мене є можливість насолоджуватися кавою і спілкуватися з новими сусідами», —каже Микола, зазначаючи, що сучасна побутова техніка, надана за фінансової підтримки партнерів Українського Консорціуму Реагування, значно полегшує домашні обов’язки.
Хоча мешканці шелтера «Мотивація до життя» стикаються з труднощами, вони знаходять підтримку і розраду у своїй новій громаді. Покращені умови проживання і сучасна техніка змінили не тільки фізичне середовище, але й моральний стан мешканців. Люди, такі як Ігор і Микола, тепер можуть зосередитися на відновленні та зціленні свого життя, завдяки підтримці мережі, яка сприяє розвитку незалежності і гідності. Ці спільні зусилля демонструють великий вплив низових ініціатив та міжнародних партнерств у наданні переселенцям необхідних ресурсів і громадської підтримки для подолання труднощів і побудови світлого майбутнього.
Ця історія стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Грантової угоди «Український гуманітарний консорціум: Надання міжсекторальної гуманітарної допомоги постраждалому від конфлікту населенню України (2023-2024)”
