МІСТО У ТЕМРЯВІ
«Доброго ранку! У вас є світло?»
«Так, але нема води».
Так починаються повсякденні розмови в Україні після нанесені авіаударів по енергетичній інфраструктурі. Після третього тижня перебоїв з енергопостачанням, стало необхідною умовою адаптуватися до цих умов – це поступово стає частиною повсякденного життя у містах, яких відносно незачепили військові дії. За іронією долі, темрява проливає світло на той факт, що у сучасному світі електрика потрібна майже для всього, і також стало зрозуміло, що умов нормального життя диктують обставини.
В країнах, яким більш пощастило, цілодобове постачання електрики являється нормою. В Україні потихеньку відсутність електроенергії стає звичною. Зараз в українських містах, які не постраждали від найжахливіших атак під час війни, стали більше цінити те, чому зазвичай не приділяють особливу увагу в благополучних країнах.
Російські атаки на енергетичну інфраструктуру України змусили українську владу зменшити постачання електроенергії для населення. Раніше відключення електроенергії в столиці, у Києві, тривали по вісім годин на добу у кожному районі міста. Сьогодні люди раді, якщо хотя би 6 годин мають електроенергію. Люди готуються до цих «богом даних» 6 годин за розкладом, якого заздалегідь оголошує обленерго для кожної області. Проте, ситуація в столиці все ще «приємна» порівняно з тим, з чим стикаються щодня люди в регіонах, які більше постраждали від війни. Багато про що говорить і те, що в Києві все більше ліфтів забезпечують стільцями та відрами на випадок, якщо комусь не пощастить і застрягне під час відключення електрики.
Жителі міста, як можуть, так і пристосовуються до ситуації з електроенергією: переносять роботу, покупки, приготування їжі, повсякденне життя. Всі пристосовуються, бо іншого вибору просто немає – і ситуація становиться все гірше. Тим більше, що керівництво міста зараз заговорило про можливість повного блекауту для економії електрики.
«Ну, що вже знову сталося!» — сердиться Дарина після того, як раптово вимкнулася електрика. Вона доглядає за своїм батьком, який прикований до ліжка, до апарату, який підтримує його стан. Дарина з вікна спостерігає за сусідніми домами, чи у них горить світло. Тим часом вона обмінюється повідомленнями, щоб дізнатися, як довго триватиме відключення. Вона вже близька до паніки. Її відносний спокій зберігає знання про те, що вона вже придбала потужний генератор. «Апарат, до якого підключений тато, працює тільки коли є світло».
Вона далеко не спокійна. Очевидно, що Дарина про щось важливе думає, її очі бігають на право і на ліво – ніби вона напружено рахує щось у голові. Повне відключення світла призвело б до непередбачуваних наслідків. «Що робити, якщо якась непередбачена обставина спричинить відключення електроенергії на кілька днів? Генератор витримує тільки півдня, а потім що?», — риторично запитує вона.
Дарина відразу відчуває полегшення, коли знову появляється світло, після годину несподіваного, позапланового відключення електроенергії. «Нічого собі, я ніколи ще так не раділа появленню світла. У такі часи ти вчишся цінувати дрібниці, чи не так?»
Історія Дарини не є ні незвичайною, ні екстраординарною. Вона є однією з багатьох українок, які можуть брати участь у програмі Угорської Екуменічної Служби Допомоги «гроші для захисту». Ця форма грошової допомоги призначена для підтримки домогосподарств в яких проживають люди старші за 60, або в яких хтось з членів сім’ї з обмеженими можливостями і потребує постійний догляд, для підтримки багатодітних сімей, вагітних жінок, мам, які годують або для сімей, в яких забезпечує дітей тільки один з батьків.
Незважаючи на те, що влада України робить усе можливе, щоб забезпечити енергопостачання, експертний аналіз показує, що ситуація лише погіршиться, якщо Росія продовжить атаки на критичну інфраструктуру. Україну чекає темна та холодна зима, а відключення електроенергії та нестача води, які завдають як фізичну, так і моральну шкоду, ймовірно, почастішають. Оскільки криза поглиблюється, Угорська Екуменічна Служба Допомоги прагне надати якомога більше підтримки тим, хто постраждав від війни в Україні.
Ця стаття була написана при свічках.
