ПЕРЕМІЩЕНІ ОСОБИ ДОПОМАГАЮТЬ ПЕРЕМІЩЕНИМ ОСОБАМ: ПІДТРИМКА СТІЙКОСТІ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ ЗА ДОПОМОГОЮ SCLR
Івано-Франківськ – розташований у більш безпечному західному регіоні України, надає прихисток потоку переселенців, що прибули зі зруйнованих війною східних регіонів України. Вимушені покинути свої домівки через жахіття війни, 75 людей оселились в колишньому придороджньому готелі, який тепер став їхнім тимчасовим домом. У зусиллях налагодити нове життя далеко від рідного дому їх підтримує активна група, яка складається також з переселенок та яку підтримує Угорська Екуменічна Слжба Допомоги та Акт Альянс.
Ініціатива була започаткована чотирма жінками, які самі були переселенцями і нещодавно приїхали до Івано-Франківська. Створивши громадську організацію «Чарівні руни», вони об’єдналися, щоб створити відчуття стабільності та спільноти в колишньому придорожньому готелі. Мешканці шелтера походять з населених пунктів, про які ми знаємо з новин – зруйнованих міст Бахмут, Соледар, Лисичанськ, Сєвєродонецьк та сіл навколо них. Вони приїхали сюди з невеликим багажем, але завдяки самовідданій праці та підтримці ззовні вони поступово перетворюють шелтер на справжній дім хоча далеко від рідного дому.
Після облаштування спальних місць та ванних кімнат, наступною метою стало обладнання кухні, в якій усі голодні мешканці можуть ситно поїсти. “Українські господині вміють й люблять смачно готувати”, – зазначають жінки. Нова кухня сповнена ароматами свіжоприготовлених страв, запрошує зазирнути всередину й оглянути нові варочні поверхні та сучасний посуд, які вдалося придбати за фінансової підтримки Екуменічної Служби в рамках проекту « Малі гранти» . “Завдяки посуду та плитам, що придбали, нам вдалося позбавитись від черг на кухні. Раніше над однією плитою могли стояти і 2-3 жінки, що створювало певні незручності”, – пояснює Юлія, членкиня “Чарівних рун” та мешканка шелтеру.
Однак їхні зусилля не обмежилися лише задовільненням першочергових життєвих потреб. Усвідомлюючи необхідність дбати про навколишнє середовище, мешканці шелтера запровадили комплексний підхід до утилізації відходів. Від наймолодших дітей до найстарших мешканців – кожен старанно сортує сміття, пам’ятаючи про екологічний слід, що лишає по собі. Їхні зусилля не лише підтримують чистоту довкілля та зменшують витрати на утилізацію відходів, але й приносять крихітний дохід завдяки вторинній переробці сміття.
“Це мізерні гроші, але ми їх назбирали і купили кілька кущів троянд, які з нетерпінням чекають на прихід весни”. Старанно компостуючи органічні відходи з кухні шелтера за триступеневою системою у спеціальних контейнерах, придбаних в рамках проекту, мешкаканці створюють добриво для квітів, які перетворять вхід до житла на живий оазис посеред індустріальної зони, що їх оточує.
Та найбільш значний внесок втілився у вигляді скромного спортивного інвентарю, який став третім по черзі покращенням для шелтера. Для Оксани, вага якої критично збільшилась під впливом стресу, пов’язаного з вимушеним переселенням, цей внесок став життєво-необхідним. Озброївшись килимком для йоги та кардіотренажером, вона почала працювати над собою, скидаючи вагу та відновлюючи рухливість, яка була частково втрачена на декілька місяців та спричинила проблеми зі здоров’ям.
«Для мене це стало справжнім порятунком, – зі сльозами на очах розповідає вона, – я боялася втратити мобільність і стати тягарем для моєї доньки та коханого чоловіка. Завдяки Альянсу АКТ та Угорській Екуменічній Службі Допомоги я не просто скинула 7 кілограмів, а повернула собі почуття власної гідності”. Її історія – символічна для незліченної кількості інших людей, які живуть в шелтері, та підкреслює той потенціал, який дає мікрофінансування. Це не просто фінансова допомога, а промінь надії, який надихає громади та зміцнює їхню стійкість до несприятливих обставин.
