Насильство у відносинах ніколи не може бути прийнятним!

Важливою метою «Угорської Екуменічної Служби Допомоги» являється боротьба з домашнім насильством. Ми маємо багаторічний досвід у наданні допомоги постраждалим, крім того, ціла низка установ по всій Угорщині пропонує послуги підтримки. За допомогою регулярних кампаній та профілактичних програм ми сприяємо підвищенню обізнаності про ознаки насильства у стосунках та способи їх подолання.
Якщо ви вважаєте, що стали жертвою насильства в стосунках, ви можете звернутися до Центру Підтримки Українських Біженців наступним чином:

– За номером телефону: +36-70-410-0187
– Написати електронного листа: onlinehelp@hia.hu
– Прийти особисто: 1085 Будапешт, вул. Baross 28. (Попередньо необхідно записатися)

Що буде, якщо ви звернетеся до наших колег?

 

Спочатку ви зустрінетеся з соціальним працівником Служби допомоги, з яким можете сміливо поділитися зі своїми переживаннями, питаннями та проблемами. Вас уважно і терпляче вислухають, спробують зрозуміти. Якщо ви нам зателефонуєте, то ми призначимо вам зустріч на певний час, де зможемо поговорити в спокійній, невимушеній обстановці. Вам не потрібно повідомляти нам свої особисті дані, якщо цього не хочете.

 

Ви можете поділитися з нами своїми думками або просто посидіти мовчки разом з нашими фахівцями, які надають підтримку. Ми будемо намагатись створити розкріпачене оточення, де можна виговоритися про ваші труднощі, почуття, про питання, які вас турбують. Якщо вам буде потрібна медична, психологічна чи юридична допомога, ми постараємося підтримати вас і у цьому!

1. Ми віримо вам
2. Ми не станемо посередником між жертвою та ґвалтівником!
3. Ми не приймемо за вас жодних рішень!
4. Є не лише вихід з насильства, є і життя після насильства!

Насильство у стосунках не завжди легко розпізнати, оскільки кривдник сплетений з жертвою тисячами контактів і складних емоційних переживань.

Якщо ви підозрюєте, що перебуваєте в деструктивних стосунках, подумайте, чи стикаєтеся ви з такими явищами, як:

  • ви боїтеся, тому що не знаєте, у якому настрої повернеться ваш партнер до дому?
  • якщо ви робите щось не так, як партнер очікує, чи варто вам боятися покарання (напр., він поводиться як незнайомець, не розмовляє з вами, починає сваритися або навіть хоче вас вдарити)?
  • ваш партнер не визнає вашої роботи, замість хвалити, постійно критикує, перебільшує ваші помилки, принижує?
  • або випадки, коли ваш партнер навмисно ганьбив вас перед іншими людьми?
  • чи вам здається, що вас хочуть ізолювати або поводиться з вами як з власністю?
  • чи вас не душить постійний контроль, який ваш партнер здійснює над вами?
  • вашому партнеру важко контролювати свій гнів, його переповнюють негативні емоції?
  • чи ваш партнер змушує вас робити такі речі, які ви не хочете?
  • чи ваш партнер звинувачує лише вас у проблемах у ваших стосунках?
  • чи ваш  партнер погрожує накласти на себе руки/нашкодити вам, якщо ви спробуєте піти від нього?
  • чи розпитував вас партнер, з ким ви розмовляли, про що говорили, куди ходили?
  • чи просив ваш партнер пароль від Facebook або код від вашого телефону, щоб він міг у будь-який час переглянути ваші повідомлення?
  • чи відчували ви коли-небудь, що вам доводилося бути близькими з партнером навіть тоді, коли ви цього не дуже хотіли? 
  • чи вимагав ваш партнер, щоб ви так часто не зустрічалися з друзями і щоб ви не проводили час з рідними?
  • чи відчували ви коли-небудь тривогу, коли вам потрібно було йому щось сказати, тому що ви боялися, що він може відреагувати агресивно? 
  • чи боялися ви коли-небудь, тому що поведінка вашого партнера може бути непередбачуваною або жорстокою? 
  • чи часто ваш партнер вказує вам, що одягати, як себе поводити? 
  • чи ваш партнер часто ревнує? 
  • чи бувають моменти, коли ваш партнер змушує вас відчувати провину, якщо ви не робите того, що він говорить

Якщо Ви відповіли „так” хоча б на одне питання, то вам варто замислитися над тим, наскільки ВИ залучені у Ваші стосунки. У здорових, БЕЗПЕЧНИХ стосунках потреби, бажання і голос обох сторін мають однакову силу.

Ви маєте право сказати „ні” там, до чого ви не маєте настрою або не хочете робити. Друга половина повинна це взяти до відома.

Якщо Ви відповіли „так” на декілька запитань, то існує ймовірність того, що ви знаходитесь у вже або майбутніх небезпечних стосунках. Завжди важливо поділитися з кимось своїми турботами. Звертайтеся за допомогою до наших співробітників!

Коли можна говорити про насильство у стосунках? На це питання немає простої відповіді. Єдиного визначення насильства у стосунках не існує, його важко окреслити, оскільки дії, які можна назвати насильством у стосунках, мають дуже широкий діапазон. Вся ця тема схожа на боротьбу зі страшилом із тисячею голів. Можна легко розпізнати досить багато його властивостей і форм, але не можна заявити, що відомі всі його грані і способи прояву . Важко уявити, якими витонченими засобами це страхиття намагається відібрати вашу силу, вашу самоповагу, заманити вас у пастку, поранити словом і знущатися над вами навіть тоді, коли його немає поруч.

Про насильство у стосунках можна говорити тоді, коли інша сторона використовує владу над вами. Коли вам потрібно боятися іншої людини, її реакції, коли вас поранив партнер психічно чи фізично, коли партнер змушує вас робити те, чого ви не хочете, коли партнер зловживає своїм фінансовим становищем, коли партнер ізолює вас від інших. 

Ознаки насильства у стосунках дуже чіткі. Це агресивна, насильницька поведінка між людьми, які знають один одного і пов’язані якимось стосунками. У той же час у разі насильства у стосунках завжди присутні певні ознаки влади, які можуть проявлятися у словесній образі іншої сторони, емоційному шантажі, погрозах, безперервному переслідуванні та залякуванні. Сюди також відноситься застосування фізичного, сексуального, психологічного насильства, а також фінансова залежність.

Важливо знати, що обмеження свободи внаслідок страху, очікування дій, які нібито служать інтересам дітей, які інша особа все одно не хоче робити, також вважається зловживанням. До насильства у стосунках можна віднести випадки, коли інша сторона здійснює повний контроль над подружжям, вирішуючи, що робити, коли робити, з ким підтримувати дружбу, як розважатися. Заклик до відповідальності батьківських і гендерних ролей, замаскований під фальшивою маскою (наприклад: дружина повинна завжди виконувати бажання свого чоловіка) і примус також вважається насильством у стосунках.

Жертвами домашнього насильства можуть бути і чоловіки, і жінки, і діти.

Насильство щодо жінок за визначенням ООН:

„Насильство щодо жінок – це будь-який акт насильства щодо жінок, який завдає або може завдати фізичної, сексуальної чи психологічної шкоди жінкам через їхню стать, включаючи погрози вчинення таких актів, примус та довільне позбавлення волі, незалежно від того, чи відбувається воно в суспільному чи в приватному житті”.

Жорстоке поводження з дітьми за визначенням ВООЗ:

«Жорстоке поводження з дитиною та нехтування (жорстоке поводження) включає фізичне та/або емоційне жорстоке поводження, сексуальне насильство, нехтування або недбале поводження, комерційну чи іншу експлуатацію, яка має реальний вплив на здоров’я, виживання, розвиток або гідність дитини або призводить до потенційної шкоди у стосунках, заснованих на відповідальності, довірі чи владі».

Насильство не може бути альтернативним рішенням. Попросіть допомогу, якщо ви стали жертвою сексуального насильства у стосунках!

Говорячи про види насильства, слід розрізняти словесне (вербальне) насильство, фізичне насильство, психологічне насильство, сексуальне насильство та економічне насильство. Слід постійно підкреслювати, що ніхто, за жодних обставин, не має права зловживати своєю владою, вирішувати конфлікт силою, примушувати другу сторону до виконання таких речей, які вона не хоче робити.

Словесне насильство: Словесна образа може приймати різні форми. Сюди відносяться крики, різні погрози, шантаж самогубством, постійні образи, приниження іншої людини, висміювання або глузування з неї або постійне згадування про те, що завдає іншій стороні болю (наприклад, критика батьків, дітей іншої половинки, тих людей, яких інша особа любить).

Залякування: У разі залякування кривдник може ламати, трощити, пошкоджувати довкілля, погрожувати побиттям або навіть вбивством, а також поводитися таким чином, щоб навмисно викликати страх у жертви.

Психічне насильство: Кривдник буде заперечувати істотне, відсторонюватись від іншого, виключати його зі своїх думок і почуттів, але в той же час намагатися тримати іншу особу під контролем, надзвичайно ревнувати і методично руйнувати гідність партнера.

Ізоляція: Про ізоляцію можна говорити тоді, коли кривдник тримає жертву під постійним контролем, всюди супроводжує, визначає їй, куди можна піти чи з ким зустрітися. У більш серйозних випадках кривдник не дозволяє жертві виходити самій з дому, спілкуватися, підтримувати зв’язок з колегами, друзями і часто навіть батьками. Кривдник не дозволяє жертві влаштуватися на роботу, відключає її телефон, домінує у стосунках онлайн та офлайн.

Фізичне насильство: Це включає в собі будь-яку форму фізичного насильства, завдання болю, погрози зброєю або іншими засобами з боку кривдника. Це також стосується випадків, коли жертві обрізують волосся проти її волі.

Сексуальне насильство: Ніхто не може бути примушений до вступу в статевий зв’язок проти своєї волі або до здійснення статевого акту, якого вона не бажає. Якщо подібне відбувається, то мова йде про сексуальне насильство. Також вважається сексуальним насильством, якщо когось принижують або завдають шкоди під час сексуальної активності.

Заборона основних прав людини, обмеження свободи пересування та основних потреб: якщо кривдник не дозволяє партнеру мати приватне життя, незалежне від нього, замикає його, зв’язує, змушує голодувати чи відчувати спрагу.

Економічне та матеріальне насильство: Про економічне насильство можна говорити, коли кривдник тримає когось у фінансовій залежності. Він не дозволяє іншій стороні ходити на роботу, не дозволяє їй мати власні гроші чи банківський рахунок, забирає її заробіток, допомогу та матеріальні блага. Кривдник перевіряє всі витрати, прив’язує їх до дозволу та ставить під сумнів витрати, тому інша сторона не може вільно розпоряджатися коштами.

Можливо, ви знаєте людей у вашому оточенні, вам здається або навіть вам відомо, що вони страждають від насильства у стосунках. Можливо також, що переконатися в цьому нелегко. Багато людей намагаються приховати той факт, що їхній партнер ображає їх діями чи словами. Тим не менш, насильство може залишати різноманітні сліди, які можна розпізнати:

  • людина помітно боїться думок і реакції партнера,
  • людина ставить речі в залежність від рішення свого партнера та його поточного настрою,
  • людина не розподіляє свій час сама, або, напр., не може сама домовитися про зустріч,
  • партнер такої людини не дозволяє їй мати власний дохід або взагалі працювати,
  • партнер веде облік витрат людини, диктує, коли і скільки можна витрачати і на що (навіть якщо конкретна особа має незалежний дохід),
  • людина ізолюється, не спілкується, її важко умовити вийти з дому (тому що це заборонено, або боїться того, що скаже партнер), відмовляється від своїх старих захоплень, звужує своє життя лише на партнера і т. д.,
  • людина песимистично налаштована, покірна,
  • людина тривожна, нервова, постійно насторожена, часто здригається (напр., коли дзвонить телефон),
  • людина не любить розповідати про своє сімейне життя, стосунки.

Чим можна допомогти?

  • Покажіть, що ви помітили, що щось не так, і хочете допомогти! Висловіть свою небайдужість та співчуття!
  • Не спирайтеся на упередження чи узагальнення! Дочекайтеся, щоб людина сама насправді розкрилася і розповіла лише стільки, скільки вона бажає.
  • Не будьте байдужим і не звинувачуйте!
  • Шукайте можливість трохи поговорити віч-на-віч!
  • Якщо можна, зверніть увагу такої людини на можливість звернутися за допомогою:

По телефону: +36-705043154

Через електронну пошту: umtk@hia.hu

Через особисте звернення: 1085 Будапешт, вул. Барошш (Baross) 28.

Для потерпілих звернення за допомогою значно ускладнюється, якщо вони стикаються з таким підходом, який звинувачує жертву. Багато постраждалих внутрішньо боряться з відчуттям провини за насильство, з проблемами у стосунках, з жорстоким поводженням, адже в більшості випадків на це натякають самі кривдники. Через почуття провини та сорому їм важко говорити про те, що вони пережили, тому найважливіше, щоб оточення жертви допомогло їй позбутися цих важких переживань. Тому помічник повинен зміцнити в постраждалій особі віру, що насильство сталося не з її вини. Насильство у стосунках є кримінальним злочином, за який кривдник завжди несе відповідальність.

Важливо, щоб жертва відчувала, що її не засуджують за пережите, не бажають повчати чи диктувати, що чи як слід робити, що наша присутність – це партнерство і підтримка. ЇЇ історія буде прийнята і вислухана із зрозумінням і співпереживанням лише в той мірі, наскільки постраждала людина захоче нею поділитися в цей конкретний момент часу. Це важливий аспект, якщо пропонується т. з. фасилітаційна розмова, тобто вона буде проведена тоді, коли людина до неї готова і можна створити обставини, серед яких вона почуватиметься в безпеці і наважиться відкритися.

Першим кроком може бути пропозиція допомоги постраждалій особі, запевнення в тому, що ви хочете допомогти та підтримати її. Проте, чи вона скористається з цією можливостю, чи звернеться і прийме допомогу –  повинна вирішити сама постраждала особа. Можливо, лише згодом, за інших обставин, людина зможе прийняти протягнуту руку.

Також важливо не змушувати людину розповідати усе про її ситуацію. У кожній історії можуть бути болючі, травматичні моменти, про які людині здається, що про них вона не в стані говорити. Не змушуйте людину розповідати всі деталі, не випитуйте її. Найкраще доручити це кваліфікованому фахівцю, який допоможе впоратися з травмою. Пригадування певних спогадів також може призвести до повторної травми для жертви, тому такі ситуації потребують допомоги фахівця.

 

Якщо ви хочете допомогти, важливо звертати також увагу на власні емоції та реакції, оскільки може статися, що послухав розповідь жертви, це нанесе травми слухачеві. (Почуєте про жорстоке поводження з іншим, і ці подробиці вам буде важко опрацювати). Помічник і сам може відчувати напругу, злість по відношенню до кривдника або безнадійність, безвихідність, безпорадність або відсутність можливостей. А це може стати важким психологічним тягарем. Тому, надаючи допомогу, варто думати про власні компетенції, свої межі, про те, що можна взяти на себе, а що вже нас не стосується або до нас не відноситься, або чого не можна витримати в нашому теперішньому душевному стані та життєвій ситуації.

Також важливим питанням є те, чи звертається жертва до нас за допомогою, і якщо так, то яка допомога для неї є найбільш важливою в тій ситуації, яка склалася. Тут між сторонами можуть виникнути розбіжності. Можливо, зі сторони ситуації, що повинна була зробити жертва, інакше виглядає, одночасно і сама жертва може по-іншому формулювати свій наступний крок. Однією з таких помітних відмінностей зазвичай є те, що оточення часто спонукає жертву розірвати стосунки, оскільки воно вважає, що це потрібно зробити негайно. Проте не факт, що сама особа вже дозріла до цього і впевнена, що може зробити цей крок. Важливо зрозуміти, які пригради заважають жертві порвати насильницькі стосунки. Причини, чому жертва залишається у стосунках, незважаючи на те, що вони явно є насильницькими для неї, є дуже складне питанням. Існує низка ускладнюючих факторів, наприклад, але не виключно:

 

  • страх перед гнівом і помстою кривдника,
  • погрози для життя, якщо жертва розповість комусь про насильство або якщо вона хоче піти,
  • турбота про безпеку дітей,
  • фінансова вразливість,
  • віра в те, що кривдник зміниться,
  • тиск оточення з метою зберегти сім’ю будь-якою ціною,
  • почуття сорому за те, що сталося,
  • погіршення психічного, духовного та фізичного здоров’я, викликане постійним насильством.

Це може бути несподіванкою, але багато жертв залишаються у стосунках, тому що вважають, що це більш безпечне рішення, оскільки вони бояться, що якщо вони спробують втекти, кривдник знайде їх і вб’є. Крім того, це часто пов’язано з безпекою дітей, якщо кривдник шантажує іншу сторону, кажучи, що забере дітей, і більше вони ніколи не побачаться, якщо вона піде. Якщо в такій ситуації не брати до уваги почуття від погрозів і страх, а натомість закликати якомога швидше розірвати такі стосунки, то тут зникають з  поля зору інші аспекти безпеки.

Найкращий спосіб допомогти – зрозуміти, як жертва бачить свій відхід, що для неї є складним, які кроки їй потрібно зробити, щоб стати незалежною від кривдника.

Оскільки розрив насильницьких стосунків може бути дуже небезпечним та посилити насильство з боку кривдника, такий крок потрібно дуже ретельно спланувати, і тому насильство може тривати для жертви довше, щоб мати час підготуватися, підготувати обставини для виходу з стосунків. Настійно рекомендується, щоб постраждала особа звернулася до організації підтримки та попросила допомоги у плануванні виходу з ситуації, якщо існує ризик того, що інша сторона відреагує на розрив насильницькою поведінкою. Фахівці служби підтримки допоможуть скласти план безпеки, в рамках якого продумають всі можливі аспекти, до яких потрібно бути готовим.

 

Люди можуть потребувати різної допомоги у своїй конкретній ситуації, тому важливо спочатку визначити, що вони самі сприймають як допомогу. Деяким людям може бути корисно, якщо їх вислухають, де вони щиро розкажуть про те, через що вони пройшли та що відчувають. Але може статися, що в цей час якась конкретна дія чи крок, ще більше допоможуть жертві, наприклад, прохання допомоги в тому, як дістатися до служби підтримки чи, наприклад, кризової клініки. Може бути корисно, якщо друг/родич догляне за дітьми в цей час, або якщо місце роботи відпустить людину в цей день без відгулу і т. д. Для деяких людей також важливою допомогою є використання телефону друга/родича для дзвінка на лінію довіри, оскільки користуватися власним телефоном було б небезпечно.

Завжди важливо дуже детально обговорити з постраждалою особою те, що допоможе їй зараз, а також не робити нічого, навіть з найкращими намірами, чого вона не хоче робити, або що може призвести до більшої загрози для жертви. Оскільки насильство у стосунках може бути важкою, надзвичайною ситуацією, також потрібно подумати про те, як зробити так, щоб допомога була безпечною. Тому важливо відстежувати, якщо ми знаємо кривдника особисто, щоб заздалегідь не розкрити, що відповідна особа говорила про насильство тощо. Якщо кривдник стежить за онлайн-діяльністю постраждалої особи, не пересилати вміст, пов’язаний із цією темою, у повідомленнях тощо. Ці аспекти безпеки варто обговорити з самою жертвою.

Хибні уявлення про насильство у стосунках:

Один ляпас витримають будь-які  відносини

Якщо справді все так погано, то людина давно розірвала би стосунки:

Насильство у стосунках викликається провокацією

Стосунки між двох – це приватна справа. Нас це не стосується

 

Насильство більш поширено у стосунках, де кривдник є алкоголіком або наркоманом, необразованим або живе в умовах крайньої бідності