Новини

«НАВІТЬ ТАК ВСЕ НАБАГАТО КРАЩЕ, НІЖ БУЛО ПІД ЧАС ОКУПАЦІЇ»

Після відходу росіян, мешканці Херсона зіткнулися новими труднощами в обмін на свободу. Російські війська відрізали місто від усіх комунальних послуг, залишивши людей без світла, води та опалення не дивлячись на зимні морози. Хоча, багато хто вирішує залишитися попри відсутність послуг, умови в Херсоні змушують тисячів шукати притулку в інших куточках України – нехай і тимчасово. Багато з людей планують залишитися в Одесі, щоб пережити гуманітарну кризу в рідному місті, яка повільно, але впевнено зменшується завдяки гуманітарній допомозі, яку надають місцеві та міжнародні гуманітарні організації. Разом зі своїми місцевими партнерами, Угорська Екуменічна Служба  Допомоги (УЕСД) також на місці допомагає нужденним як у Херсоні, так і в Одесі.

«Як це було під час окупації?»

Це те питання, якого найчастіше задають тим, хто пережив російську окупацію; питання, на яке рідко відмовляються відповісти люди, які це особисто пережили. У кожного своя історія, однак,  події – які вплинули на життя кожного – як розгорталися після 24 лютого, з часом повністю змінюють ситуацію. Пережитий досвід ще свіжий, іноді все ще болячий, тому розмова про них — це водночас і спосіб для них впоратися зі стресом і жахом, які їм довелося пережити. Незважаючи на те, що люди заплатили велику ціну, херсонці, з якими ми спілкувалися, всі дуже раді звільненню рідного міста.

«Звичайно, було важко. Особливо з ним”

– розповідає Наталія, показуючи на сина, Сашка, у якого синдром Дауна. Нам вдалося поспілкуватися з нею в Одесі в офісі нашого місцевого партнера, де роздають продуктові набори переселенцям з Херсона. Розповідь матері схожа на розповіді людей, яких ми зустрічали в Херсоні, які також пережили російську окупацію. За її словами, життя завмерло, люди втратили роботу, боялися виходити на вулицю, боялися жорстоких російських солдатів і спецслужбовців. За словами Наталії, дехто просто зник безвісті або потрапив до в’язниці, а багатьох «евакуювали» до РФ.

Наталії особливо важко було пояснити Сашкові, як пристосуватися до умов під час окупації. До війни Сашко ходив самостійно по дрібним справам, наприклад, за покупками в магазин. Але під час окупації Наталія завжди була напоготові, не зводила очей із сина: не так від окупантів боялася, як від того, щоб Сашко раптом не витримає і опониться в небезпечній ситуації. За її словами, її син не міг витримати, як його рідне місто опинилось під окупацією  і чужинці поводились, як володари міста.

«Я не могла залишити Сашка вдома, тому, коли треба було виходити, він йшов зі мною. Я міцно тримала його за руку, щоб він не зробив дурниці; як тільки він побачив російського солдата з автоматом, то одразу хотів вирватися і зав’язати з ним бійку», – розповідає Наталія, а Сашко тим часом посміхається, як дитина, яка знає, що зробила дещо тривожне.  

Наталія та Сашко явно раді тому, що знову отримали свободу, хоч і за високу ціну. Окупація залишила матір, яка одна виховує сина, без доходів. Українська соціальна допомога також не надходила в ті місяці, коли місто контролювали росіяни. Після їх відходу Наталія вирішила використати ту невелику сумму грошей, які залишилися, щоб зняти невелику двокімнатну квартиру в Одесі разом ще з одною сім’єю, щоб залишитися там, поки не буде безпечно повернутися. Відсутність послуг і постійна загроза російського артилерійського обстрілу міста наразі унеможливлює безпечне перебування в Херсоні.  

«Все набагато краще, ніж було під час окупації», – зі щирою посмішкою каже Наталія. «Нам допомагають багато людей, тому ми не переживаємо. Порівняно з окупацією, наші нинішні проблеми мізерні. Дякую і вам за допомогу, це дуже важливо в цій ситуації».

Як відомо, Угорська Екуменічна Служба Допомоги була однією з перших міжнародних гуманітарних організацій, яка з перших днів війни почала підтримувати, як в Україні, так і в Угорщині, біженців та нужденних, які  потребують допомоги. В Україні організація діє вже 25 років – з початку війни допомогла для близько 200 тисяч осіб у 19 регіонах України, доставивши понад 1300 тонн допомоги в охоплену війною країну. Екуменічна Служба нещодавно доставила близько 30 тонн екстреної допомоги до Херсону, щоб допомогти подолати гуманітарну кризу. Оскільки через зимні морози гуманітарна ситуація тільки стала гіршою, тисячам довелося залишити місто, тому Екуменічна Служба також роздає гуманітарну допомогу в Одесі за допомогою своїх місцевих партнерів.

Рекомендований контент