Фінансова підтримка полегшує біль переселенців похилого віку

Кам’янське – невелике місто в центральній Україні – стало прихистком для внутрішньо переміщених осіб зі Сходу України. Часто залишаючи позаду все що мали, переселенці змушені будувати своє життя з нуля. Втікши з окупованої Горлівки, 72-річна Галина та двоє її онуків, Олексій і Міша, продовжують боротися за те, щоб звести кінці з кінцями. Орендна плата, дедалі більші рахунки за медичні послуги та зростання вартості життя поставили їх у скрутне становище. Вони отримали грошову допомогу від партнера Консорціуму Реагування на надзвичайні ситуації в Україні – Угорської Екуменічної Служби Допомоги – що полегшило їх ситуацію. 

“Я сама виховую хлопців відтоді як їм виповнилось 3 роки, роблячи все можливе, щоб задовольнити всі їхні потреби в батьківській любові та турботі”, – з теплою посмішкою розповідає історію своєї сім’ї Галина. Вони пройшли через усі труднощі разом. Коли зрозуміли, що конфлікт ось-ось переросте в справжню ескалацію, виїжджали теж разом. Тепер все, що у них є – це вони самі. 

У Горлівці під Донецьком Галина працювала на місцевому заводі, а також мала приватний будинок. Але все це в минулому, бо сувора реальність війни мала інші плани на їхнє життя. Зараз усі троє живуть разом у скромній квартирі, обставленій уживаними меблями, якими поділились сусіди або тими, які знайшли на місцевих інтернет-платформах, що пропонують недорогі речі. 

З самого раннього віку хлопців, бабуся піклувалася про них, але, на жаль, її здоров’я більше не дозволяє їй цього робити. “Вона робить хоробрий вигляд, але ми знаємо, як їй важко. Це не лише старечі недуги – проблеми з серцем і високий тиск, нещодавно у неї відмовили коліна. Тож тепер наша черга піклуватися про бабусю”, – каже 17-річний Олексій, молодший з двох братів, студент будівельного коледжу. 

Півроку тому Галина почала відчувати сильний біль у колінах та запалення лімфатичних вузлів під ними. Одного ранку вона скрикнула від болю і впала на ліжко замість того, щоб встати й піти. Стрес, спричинений вимушеним переселенням, і відповідальність за фінансове забезпечення сім’ї в такій складній ситуації неабияк далися взнаки. Їй призначили дороговартісне лікування ударно-хвильовою терапією, ліки та декілька місяців покою. 

“Це сталося так несподівано! Я не хочу обтяжувати своїх хлопців. Я хочу пожити ще трохи, а вони заслуговують на те, щоб насолоджуватися власним життям, поки вони молоді”, – зітхає Галина. Хоча найболючіша фаза одужання вже позаду, її здоров’я все ще потребує постійної підтримки ліками та терапією. Саме тоді, коли їхні скромні фінансові резерви почали вичерпуватися через додаткові витрати, їхню заявку на отримання грошової допомоги було схвалено. 

Надаючи таким бенефіціарам, як Галина, можливість витрачати кошти на будь які потреби, ця грошова допомога дозволяє покривати її медичні витрати та інші рахунки на власний розсуд. Тож тепер бабуся намагається порадувати своїх онуків, відкладаючи для них невелику частину своєї пенсії. Звісно, після сплати оренди житла майже нічого не залишається. Онуки намагаються відмовлятися, але сперечатися з бабусями дуже важко. Проте Олексій налаштований рішуче. “Цього літа я піду працювати на будівництво в перервах між навчанням, щоб бабуся не турбувалася про те, як мене забезпечити”. 

Триразова місячна виплата по 10 800 грн на особу є не лише фінансовою підтримкою для тих, хто її потребує, але й дає впевненість переселенцям у тому, що їхні долі не забуті, що їхні проблеми та потреби не залишаються непоміченими. Сім’я з трьох осіб триматиметься разом і піклуватиметься одне про одного, незалежно від обставин, але завдяки допомозі та підтримці Консорціуму реагування на надзвичайні ситуації в Україні, що фінансується ACTED та World Vision, їхні випробування стають значно легшими. 

Ця історія стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агенство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Грантової угоди “Український Консорціум Реагування: Надання міжсекторальної гуманітарної допомоги постраждалому від конфлікту населенню України (2023-2024)”